напасник

напасник
-а, ч., розм.
1) Той, хто нападав, нападає або збирається нападати на кого-, що-небудь.
2) рідко. Те саме, що загарбник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "напасник" в других словарях:

  • напасник — ника, ч. Ол. Грабіжник, агресор, загарбник; напасник …   Словник лемківскої говірки

  • напасник — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • наступець — напасник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • напасниця — і, розм. Жін. до напасник …   Український тлумачний словник

  • напасницький — а, е, розм. Прикм. до напасник …   Український тлумачний словник

  • аґресор — займанець, загарбник, наїзник, напасник …   Словник синонімів української мови

  • боксер — сера, ч. Пр. [1.] Боксер, спортсмен. [2.] Залізний прилад з отворами для пальців і низькими кільцями, служить для оборони у боротьбі проти напасників …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»